"Хто відповість за юні долі, у крові викупаний стяг" Сценарій до річниці виведення військ з Афганістану.

 

Ведучі:     

Надія:   Доброго вечора всім.

 Сьогодні ми зібралися на день пам’яті, присвячений воїнам-інтернаціоналістам.

 

Василина:   У цій  неоголошеній війні героями стали учасники бойових дій в Афганістані – наші односельці – Веселовський Віктор Іванович, Баник Василь Іванович, Баник Іван Олексійович, Баник Іван Іванович,  Поляк Михайло Михайлович, Симчо Юрій Петрович.

 

 Надія:   Сьогодні в залі присутні: Веселовський Віктор Іванович, Баник Василь Іванович.  Здоровя їм, довголіття, усіх благ!          

 

Василина:   Вітаємо оплесками.  І запрошуємо до слова.

 

Саша:         Війна. Чужа. Неждана. Непотрібна.

                    Геройство. Біль.  Дочасна сивина.

                    Прокляття чаша випита до дна.

                    Жорстока тиша. Вибухоподібна.

                    Війна…  Війна... Війна…

 

Дарина:    Вірш «Син не вернувся додому»

 

Василина:     Хто ж відповість за юні долі,

                        У крові викупаний стяг?

                        Коли і як приспати болі

                        В людських зневірених серцях…

 

                 Пісня «Повіяв вітер степовий»

Надія:            Як прагли ми,

                         Як матері молились,

                         Щоб ці жахіття

                         Більш не повторились!

 

Женя:           Стільки років щасливої тиші.

                        І, о Боже, знову біда:

                        В Україні палають вогнища –

                        Знов людьми придумана війна!

                        Знов сини за рідну землю горою!

                        Боронять Україну, ціною власного життя!

                        Щодень стають до бою, міцною стіною!

                        Щоб в нас було щасливе майбуття!

 

Аліна:           Боронять нашу гідність мужньо і відважно

                        Діти України - вірнії сини!

                        Хоч тяжко, хоч страшно, хоч вогонь та пекло!

                       Наче із металу, наші козаки!

 

Андріана:    Спасибі, сину України, що зумів!

                        Спасибі тобі, рідний, що живий!

                        У цей важкий для України час!

                        Ти там стоїш за себе і за нас!

 

 Василина:     Нашим українським воїнам, мужнім солдатам, що, як і три десятки літ  тому в Афганістані, проливають сьогодні свою кров за рідну Україну, наша безмежна вдячність, наша підтримка, наші молитви.

 

Надія:     Наша безмежна любов і віра в них. І наша щира подяка. Для них – наших героїв ця пісня - рідна українська, щоб зігріла душу у зимовій стужі.

                 Пісня «За Україну»

Василина:    Кажуть: «Куля сліпа». Напевно так. Бо якби було інакше, то не гинули б кращі з кращих.

 

Надія:            На превеликий жаль не всім синам України судилося повернутись живими до отчого порогу, до рідних матерів. З болем у серці зачитаю вам зараз передсмертні рядки з листа до мами:

«Мамо, пробач за мою стрімку вдачу. Вибач, рідненька, я вже не прийду. Мені не болить, я від болю не плачу. Я зараз душею до Бога іду.»

 

Павлик:    Старенька мати йде до свого сина,

                    Гранітні плити плачуть під ногами.

 

Яна:            Стукоче серце в грудях, ниє спина:

                    Синочку, рідний, йди в обійми мами.

 

Саша:         Тече сльоза і падає на плечі.

                     Із стелі очі дивляться хлоп’ячі.

                     Їм тільки жити, жити і творити,

                     Вони ж навіки залишаються дитячі.

 

Василина:     Зболеним серцям матерів і, передчасно згорілим в полумї війни, серцям синів присвячується пісня «Рідна мати моя».

 

Надія:         Всім українським синам-воїнам на передовій ці рядки віри і надії: 

 

Женя:       Після довгих нестерпних днів,

                   Які осколками навіювали втому

                   І порізаних градами снів..

                   Ти вернешся живим додому…

      Ти вернешся живим неодмінно

       І по-іншому й думать не смій!

       За тобою ж ще стільки обіймів,

                  За тобою ж ще стільки слів…

                   Ти лиш дихай на повні груди,

                   Плекай віру в душі своїй

                   І все добре у тебе буде…

                  Бережи себе, воїне мій!

 

Василина:  Нашій Україні, нашим героїчним воїнам многая літа.

                          Виконується «Многая літ»

 

Дарина:      Хай мир настане у країні, 

                  Згине безглузда вражда.

                  Ми в чомусь, може, трохи й різні, 

                  Та Україна в нас одна!

 

 Надія:              Кожен день, кожен час памятайте.

                          Скільки жертв нам війна принесла.

 

 Василина:     Все, що можна, для миру віддайте!

                          Збережіть для нащадків життя!

 

Сценарій підготувала Веселовська М. І.

05. 02 2023 р.