"Слова пророчі Кобзаря" Шевченківські дні
Женя: Сьогодні ми вшановуємо світлу пам'ять геніального українського поета Т. Г. Шевченка - Кобзаря, Пророка землі української. Його пророчі слова уже зараз збуваються завдяки мужнім українським воїнам і силі та єдності українського народу. Дарина: Вслухайтесь. Ці рядки написані 2 століття тому назад. Саша: Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — Однаковісінько мені… Та не однаково мені, Як Україну злії люди Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять... Ох, не однаково мені. Аліна: Світе тихий, краю милий, Моя Україно, За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш?... Дніпро, брат мій, висихає, Мене покидає, І могили мої милі Москаль розриває... Женя: Тілько ворог, що сміється... Смійся, лютий враже! Та не дуже, бо все гине — Слава не поляже; Не поляже, а розкаже, Що діялось в світі, Чия правда, чия кривда І чиї ми діти. Наша дума, наша піс