Творча студія
Сценка «Мамо, спасай»
Донька: Мамо! А ти ж мені казала: «Не смій!»
Мамо! Мамо! А ти попереджала: «Не дурій!»
Мати: Доню, та ти мене так дуже не страш.
Доню,
Та шо з тобов ся стало? Скоро каж!
Донька: Мамо! Спасай мене, дурепу! Спасай!
Мамо! Мамо! Но шо мені робити? Позерай!
Мати: Люде! А шо то тіпирь буде? Позор!
Донька: Мамо! Навірно я одна така дурна.
Мати: Тихо, тихо – учує нянько – нам обом
хана!
Донька: Мамо! Тіпирь я точно знаву – вун брехач.
Мамо! Мамо! Пробач
же не послухала, пробач.
Мати: Ладно. Я того козла їмлю. Чекай!
Донька: Мамо! Мамо! Анде вун пушов.
Обидві разом: Їмай! Їмай-го! Їмай!....
Маріанна Веселоаська
Сценка
«Як то добрі дівці»
Невістка: (сідить,
задумалася, заплітає косу)
-
Як жила я коло мами – гладілі ня по голівці.
Ой, Господи милостивий, як то добрі дівці.
(голос свекрухи: «Олено! Олено! В тої дівки кріві
руки)
-
А як пушла до свекрухи – то їдять ня там, як мухи.
Свекруха: Олено! Олено!
Та де ти ся
діла?
(заходить, руки в боки)
О! Не райбаной, не наварено,
А вна ся ту
розсіла!
Невістка: (схапуєся)
Уже біжу. Не гойкайте. Пороблю
швиденько.
Свекруха: Ага, їсті й спаті умієш гарненько.
(сіла, руки й очі до Бога)
Ой, Господи
милостивий, давісьмі невісту –
(руки заломила)
Скоро в своюй
хижі не буде мі міста.
(виходить)
Невістка: (забігла з посудов, спішить, розкладує на столі)
Ой, Господи милостивий, як то добрі дівці.
Свекруха: (заходить) Олено! Олено!
Теля реве, паця
не кормленой!
Невістка: Уже біжу. Я раз – раз. (вибігає)
Свекруха: Ой, Господи, не невіста, а напасть
якась. (виходить).
Невістка: (бігать,
носить їду, стільці, витирає піт з чола)
Ой, Господи
милостивий, як то добрі дівці.
Свекруха: (заходить) Олено! Олено! А вугнати вівці!
Невістка: Я вугнала. Давно пасуть.
Свекруха: (сідать) А мої сапожки? Ці помилась? Де суть?
Невістка: (біжить,
несе, витирає, подає)
Свекруха: (вириває
сапожки з рук)
Дай гев,
ліворука!
Невістка: (до
залу) Ох, змія – свекруха.
Свекруха: Роботи не маєш? Шо стоїш, як пинь?
Невістка: (до
залу) І так каждий божий динь.
Свекруха: Скоро хлопе прийдуть – на стул не накрито!
Невістка: Могли би і ви, мамо, хоть дашто зробити.
Свекруха: (схапуєся
зі стільця, руки в боки) Шо? Та як
ти посміла?
(бере ся за серце. сідає) Йой, йой, йой,
як заболіло!
Невістка: (біжить,
приносить стаканчик, краплі, капає, дає)
Вупійте -
валокордин.
Свекруха: Втровиті ня хочещ? Згинь!
Невістка: (здивована, розчарована, сердита, змахує
руками. Вибігає)
Свекруха: (встала,
подивилася чи невіста не бачить, підійшла до стола, пробує, їсть, принюхується,
кричить)
Олено! Олено! З
кухні тягне димом!
Спалиті ня хочеш, вража дітино?
Невістка: (забігає,
волосся розплелося, ніс у муці)
Та я печу рибу.
Провітрю од диму.
Свекруха: Пекло би ті в боці!
Невістка: (до
залу)
Й так на каждум
кроці.
Свекруха: (підходить,
обходить невістку кругом, показує руков на неї)
Сама, як чума
І в хижі порядку
нема.
Невістка: Но чом ви так, мамо?
Та я шатовала.
Свекруха: Вже газда ті прийде.
На когось похожа?
Смітя по коліна.
Бий тя сила божа.
Невістка: Та я, мамко, вмить.
Свекруха: А як же?.. Шіковна невіста – як мокрой горить!
Невістка: Я скоренько, мамко, (витирає обличчя, заплітає волосся)
Вжем ся заплела.
А тіпирь – сміття.
Де мі є мітла?
(бере мітлу, мете на свекруху. Та
одступає, та мете на неї)
Свекруха: Та ти... Та шо робіш?
Невістка: (мете
на неї)
То, шось те казалі
–
Вшиткой сміття
З хіжі
вумітаву!
(вимітає свекруху за лаштунки).
Маріанна Веселовська
Мам, я прийду в хлам.
Ало! Мам!
Я прийду в хлам.
Та шо: «Я тобі дам!»
Та не гойкай так дуже, мам!
Мам! Тать діскотека в клубі.
Стоп – стоп. Ми п’яні не дурні й не грубі.
О Божа Сила, шось много наговорила.
Мам! Но шо то за танці без деци і пива?
Так, короче, мам, прийду пузно й п’яний.
Бий, кіть хочеш, лем не зганяй врано.
Всьо! Пока, мам! Біжу ід дівкам.
Я тя дуже-дуже люблю, мам!
Маріанна Веселовська.
Коментарі
Дописати коментар