середа, 9 березня 2016 р.

Творча студія

                           Сценка  «Мамо, спасай»


Донька:     Мамо! А ти ж мені казала: «Не смій!»
                    Мамо! Мамо! А ти попереджала: «Не дурій!»


Мати:         Доню, та ти мене так дуже не страш.
                    Доню, Та шо з тобов ся стало? Скоро каж!


Донька:     Мамо! Спасай мене, дурепу! Спасай!
                    Мамо! Мамо! Но шо мені робити? Позерай!


Мати:         Люде! А шо то тіпирь буде? Позор!
                    Дівко! Дівко! Та по селу як пуйде поговор!


Донька:     Мамо! Навірно я одна така дурна.


Мати:        Тихо, тихо – учує нянько – нам обом хана!


Донька:     Мамо! Тіпирь я точно знаву – вун брехач.
                    Мамо! Мамо! Пробач же не послухала, пробач.


Мати:         Ладно. Я того козла їмлю. Чекай!


Донька:     Мамо! Мамо! Анде вун пушов.



Обидві разом:         Їмай! Їмай-го! Їмай!....
                                                                                 Маріанна Веселоаська



                       Сценка     «Як то добрі дівці»

Невістка:  (сідить, задумалася, заплітає косу)
-         Як жила я коло мами – гладілі ня по голівці.
Ой, Господи милостивий, як то добрі дівці.

(голос свекрухи: «Олено! Олено! В тої дівки кріві руки)

-         А як пушла до свекрухи – то їдять ня там, як мухи.

Свекруха:   Олено! Олено!
                     Та де ти ся діла?
(заходить, руки в боки)
                     О! Не райбаной, не наварено,
                      А вна ся ту розсіла!

Невістка:  (схапуєся)  Уже біжу. Не гойкайте. Пороблю швиденько.

Свекруха:   Ага, їсті й спаті умієш гарненько.
(сіла, руки й очі до Бога)  
                     Ой, Господи милостивий, давісьмі невісту –
(руки заломила)
                      Скоро в своюй хижі не буде мі міста.
(виходить)

Невістка:   (забігла  з посудов, спішить, розкладує на столі)
              Ой, Господи милостивий, як то добрі дівці.

Свекруха:   (заходить)   Олено! Олено!
                    Теля реве, паця не кормленой!

Невістка:   Уже біжу. Я раз – раз.   (вибігає)

Свекруха:   Ой, Господи, не невіста, а напасть якась.   (виходить).

Невістка:   (бігать, носить їду, стільці, витирає піт з чола)
                   Ой, Господи милостивий, як то добрі дівці.

Свекруха:  (заходить)   Олено! Олено! А вугнати вівці!

Невістка:   Я вугнала. Давно пасуть.

Свекруха:   (сідать)   А мої сапожки? Ці помилась? Де суть?

Невістка:   (біжить, несе, витирає, подає)

Свекруха:   (вириває сапожки з рук)
                    Дай гев, ліворука!

Невістка:   (до залу)   Ох, змія – свекруха.

Свекруха:   Роботи не маєш? Шо стоїш, як пинь?

Невістка:   (до залу)   І так каждий божий динь.

Свекруха:  Скоро хлопе прийдуть – на стул не накрито!

Невістка:   Могли би і ви, мамо, хоть дашто зробити.

Свекруха:   (схапуєся зі стільця, руки в боки)   Шо? Та як ти посміла?
  (бере ся за серце. сідає)    Йой, йой, йой, як заболіло!

Невістка:   (біжить, приносить стаканчик, краплі, капає, дає)
                   Вупійте - валокордин.

Свекруха:   Втровиті ня хочещ? Згинь!

Невістка:   (здивована, розчарована, сердита, змахує руками. Вибігає)

Свекруха:  (встала, подивилася чи невіста не бачить, підійшла до стола, пробує, їсть, принюхується, кричить)
                    Олено! Олено! З кухні тягне димом!
                    Спалиті ня хочеш, вража дітино?

Невістка:   (забігає, волосся розплелося, ніс у муці)
                   Та я печу рибу.
                    Провітрю од диму.

Свекруха:   Пекло би ті в боці!

Невістка:   (до залу)
                   Й так на каждум кроці.

Свекруха:   (підходить, обходить невістку кругом, показує руков на неї)
                    Сама, як чума
                    І в хижі порядку нема.

Невістка:   Но чом ви так, мамо?
                   Та я шатовала.

Свекруха:   Вже газда ті прийде.
                      На когось похожа?
                      Смітя по коліна.
                      Бий тя сила божа.

Невістка:   Та я, мамко, вмить.

Свекруха:   А як же?..  Шіковна невіста – як мокрой горить!

Невістка:   Я скоренько, мамко,   (витирає обличчя, заплітає волосся)
                     Вжем ся заплела.

                   А тіпирь – сміття.

                   Де мі є мітла?

(бере мітлу, мете на свекруху. Та одступає, та мете на неї)

Свекруха:   Та ти... Та шо робіш?

Невістка:   (мете на неї)
                   То, шось те казалі –
                   Вшиткой сміття
                   З хіжі вумітаву! 

            (вимітає свекруху за лаштунки).
                                                                             Маріанна Веселовська


Мам, я прийду в хлам.

Ало! Мам!
Я прийду в хлам.

Та шо: «Я тобі дам!»

Та не гойкай так дуже, мам!

Мам! Тать діскотека в клубі.

Стоп – стоп. Ми пяні не дурні й не грубі.

О Божа Сила, шось много наговорила.

Мам! Но шо то за танці без деци і пива?

Так, короче, мам, прийду пузно й пяний.

Бий, кіть хочеш, лем не зганяй врано.

Всьо! Пока, мам! Біжу ід дівкам.
Я тя дуже-дуже люблю, мам!
                            Маріанна Веселовська.

Немає коментарів:

Дописати коментар