Сценарій до Дня матері, Дня сім'ї та Дня вишиванки "Від коренів роду"
Ведучий
Росте від кореня кожна рослина.
Від коренів роду зростає людина.
А корінь роду то сім’я, родина,
Звичаї предків та Батьківщина.
Ведуча
На
світі білому єдине,
Як
і Дніпрова течія, -
Домашнє
вогнище родинне,
Оселя
наша і сім’я.
Ведучий
Сім’я, родина, рід – які слова святі,
Вони
потрібні кожному в житті.
І
батьківський поріг,
І
мати – берегиня роду,
І
вишиваний оберіг –
Святині
нашого народу.
Ведуча
Сьогодні в
нас потрійне свято
Про найдорожче мову поведемо.
Гостей до нас прийшло багато.
Низький уклін вам щиро шлемо.
Ведучий
Сьогодні
День матері-мами
Чиє
серце завжди з нами.
Завтра
День сім’ї
–
Найкраще
місце на землі.
І
свято вишиванки за три дні –
Наша
краса, наш оберіг.
Ведуча
Давайте хоч
би на хвилину
Забудемо
жахи війни
І заспіваєм
про родину,
Матусям
нашим дорогим.
( пісня «Родина, родина, від батька до сина..»)
Може в житті хтось принаду
підкине
У чарівничих, звабливих очах.
Тільки родина, як зірка єдина,
Твій порятунок – надійний
причал.
Ні, не шукай в своїм серці
причину,
Якщо зневіра тебе обпече...
Тільки родина у прикру годину
Схилить
надію тобі на плече.
Приспів:
Родина, родина – від батька й до сина
Від матері доні добро передам.
Родина, родина – це вся Україна
З глибоким корінням, з високим гіллям.
В морі спокуси є хвилі великі,
Та не забудь у захопленні ти,
Що лиш родина - бальзамові ліки,
Ліки від старості і самоти
Все відцвітає, і жовкне, і гине,
Вітром розноситься, ніби сміття…
Тільки родина як вічна зернина
На невмирущому полі життя. Приспів: (2)
Читець Женя
Родино, дорога родино!
Що може бути краще в світі цім?
Чим більше дорожить
людина
За батьківський і материнський дім?
Де можна більше
зачерпнуть любові?
Де взяти більше
доброти?
Як в материнськім ніжнім
слові,
Як з батька щедрої
руки!
Отож зібралися ми нині
На святі нашім гомінкім,
Щоб поклонитися РОДИНІ
І побажати щастя всім!
Хай славиться рід наш, сім'я і родина,
Хай перемогу і мир здобуде Україна.
Діти: Аліна
Батьки для нас — це найдорожчі люди,
Вони піклуються і думають про нас.
І хай завжди в нас тато й мама буде,
Й ніколи війни не тривожать нас.
Хай мир настане в рідній Україні,
Хай ворог згине на віки-віків!
І хай здоров'я буде у родині,
Щоб радість й сміх веселий наш дзвенів!
Родині ми складаєм славу нині,
І скажемо багато добрих слів.
Андріана
Два слова чарі́вних —
лиш мама і тато,
А скільки в них любові і тепла!
Бо тато і мама — це рідні нам люди,
Рідніших у цілому світі нема.
А ми, мов пташенята у гніздечку,
До маминого тулимось тепла,
І до татусевого доброго сердечка.
Тож треба, щоб любов в сім'ї жила.
Саша
Є в нашій мові
прекрасні звертання,
Добрі і щирі, чудові слова.
Тими словами усяк без вагання.
Маму найкращу свою назива.
Мамо, матусенько, мамочко, ненько,
Матінко, усміх твій ніжний ловлю.
Мамочко рідна, моя дорогенька,
Я над усе тебе в світі люблю.
Дарина
Матусю рідна, я тебе кохаю,
Бо ти найкраща, матінко моя.
Ти все для мене робиш, я це знаю,
Тож бути доброю у тебе вчуся я.
І бути мудрою, й таке ж терпіння мати,
Вродливою я хочу бути, як і ти.
З шляху правдивого ніколи не звертати,
А прямувати чітко до мети.
Яна
Мама -
найкраща людина у світі,
Знають це всі: і дорослі, і діти.
Горе не ляже на рідний
поріг,
Мама не пустить, вона - оберіг!
Павлик
А я до тата хочу звертатись.
Хочу в словах передати тепло,
Щоб мій татусь міг частіше всміхатись
І щоб в душі його сонце цвіло.
Ведучий
Рідний дім, рідні люди, найкраща
родина,
Найдорожчі традиції, думи й пісні...
Саме з цього — Вітчизна, моя Україна.
Саме з цього — дороги у Всесвіт ясні.
Ведуча
І вишиванка — символ України,
Дзеркало народної душі,
Ця
вишиванка – оберіг родини,
Мамині молитви у нічній тиші.
Читець Женя
Проводжала сина у дорогу
І молилась щиросердно Богу.
І казала: «Де б не був, синочку,
Бережи матусину сорочку».
Гаптувала в пору злив і грому,
Щоб здоровим повернувсь додому.
Вишивала, укладала чари,
Щоб в полон не брали яничари.
Малювала галки і зозулі,
Щоб летіли мимо вражі кулі.
Вишивала день і ніч по краплі,
Лиш би тіло не рубали шаблі.
Дарувала сонця щедрі зблиски,
Щоб покласти внука до колиски.
Щоб вернувсь до рідного порога –
Вишивала і просила Бога:
«Отче Боже і святая Мати,
Хай синочок вернеться до хати!
Через роки син прийшов додому,
Наче сонце вишите на ньому.
Поклонивсь, припавши на коліна,
Та й промовив тихо:«Мамо рідна!
Не оця б з молитвами сорочка, -
Не було б ні внука, ні синочка!!!»
(пісня «Мамина сорочка»)
Ведуча
Бережіть материнське
серце,
Бо воно, як
воскова свічка.
То на ґноті
маленьке сонце,
Ніжне й тепле, але не вічне.
Коли спокій
і радість у хаті,
То горить
воно рівно й тихо.
Як прикутая пташка крилата
Стрепенеться, віщуючи лихо.
Затуліть теє
серце ніжне
Од вітрів
забуття й тривоги,
Каяття
принесіть їй, хоч пізнє,
І утріть
гіркі сльози знемоги.
Розсипа
серце мами проміння
На пелюстки
долонь дівочих,
Тихо скапує нам на сумління,
Зазирає, мов совість в очі.
Ведучий
Дякую Вам,
мамо, за пісні крилаті,
І за щедрі
свята в нашій рідній хаті.
Бачу Ваші
очі в срібно-сивім сумі.
В них
світають ночі в сонячній задумі.
Ви в молитвах Божих бережете
світло,
Щоб життя у мирі і в надії
квітло –
Щоб світило сонце нашій Україні
І всміхалось дітям небо
синє-синє.
Дякую вам, мамо, за високу долю,
За зелене жито на веснянім
полі.
Дякую вам, мамо, за прожиті
роки,
За турботи серця, за родинний
спокій.
(пісня «Мамочко моя».)
У моєї мами очі, наче зорі,
У моєї мами руки золоті.
Ніжно поцілую, квіти подарую,
Бо вона – найкраща у житті!
Приспів:
Мамо, мамочко моя,
Не сумуй і не журись,
Обертається земля,
Я з тобою – посміхнись! (2)
У моєї мами серце лебедине,
У моєї мами руки – два крила,
Ніжно поцілую, квіти подарую,
І слова любові, вдячності, тепла!
Приспів. (2)
Мамо, мамочко моя,
Не сумуй і не журись,
Обертається земля,
Ми з тобою – посміхнись! (2)
Ведуча
у теплий
святковий і сонячний день
Ми рідним матусям співаєм пісень.
Здоровя і щастя бажаємо їм
І квіти весняні даруємо всім.
(діти дарують мамам квіти і читають при цьому
віршик)
Ведучий
Куди б життя
дороги не вели
Наказ
батьківський памятаєм ми:
Як би тобі, сину, в світі не було,
Не скупись ніколи людям на добро.
Бо і так доволі хтось насіяв зла,
І холонуть душі наші без тепла.
Забувають діти мову матерів
Глянь, від того болю світ аж посірів
І тріщить з розпуки зранена земля,
І сивіти стала матінка моя.
Ведуча
Сину мій, синочку,
синьоока зірко,
У житті буває солодко і гірко.
Як би твої очі не манили зваби,
Не посмій вчинити Україні зради!
Не посмій зламати гілку калинову –
Сиротою станеш, як забудеш мову.
Можеш призабути запах рути-м'яти,
Але рідну мову мусиш пам'ятати!
Можеш не впізнати голосу діброви,
Та не смій зректися свого родоводу!
(Пісня « Україна –
це ми »)
Народились
ми в Україні
На Поліссі,
на Буковині,
На Поділлі і
на Волині,
Біля сивих
Карпат і в Криму.
Краю рідний
мій, любий краю,
Якщо хтось
мене запитає:
"Що
таке, скажи, Україна?"
Я скажу
відверто йому:
Приспів:
Україна - це
я!
Україна - це
ти!
Україна - це
ми!
Україна!
Дивний спів
солов'я
В білих
квітах сади
Чорне море,
Донбас, полонина!
Ми - єдина
сім'я,
Сестри ми і
брати,
Ми з тобою і
є ця країна!
Україна - це
я!
Україна - це
ти!
Україна - це
ми!
Україна!
Ведучий
Здолає ворога моя країна,
і буде мир і світле майбуття.
Бо наш народ — одна свята родина,
А кожен з нас в родині цій дитя.
Ведуча
Хай
мир настане в Україні,
Хай
щастя поселиться в ваших родинах,
Хай
діти сміються у вашій хатині,
Хай
голуб голубку кохає й шанує,
Повага
та спокій повсюди панує.
Здоров’я
вам, любові і добра!
На
многії-многії мирні літа!
(пісня «Щастя, добра і любові»)
Як птах, що у небо злітає,
Як річка в долині біжить –
До вас хай добро завітає
І піснею в серці звучить.
Приспів (2)
Миру, добра і любові
Щиро бажаємо вам!
Миру, добра і любові –
Дітям, онукам, батькам.
Як літо настане чи осінь,
Зимою або навесні,
Коли за вікном дощ і сонце –
Хай будуть щасливими дні!
Миру, добра і любові –
Звучить, як молитва свята!
Миру, добра і любові
На многі і многі літа!
Приспів (2)
Коментарі
Дописати коментар